Молодь і медіапростір
Медіапростір сьогодні – це соціокультурне явище, без якого не можна уявити ані хвилини нашого життя. Без сумніву, змінюється він дуже швидко під впливом багатьох інтеграційних процесів, що відбуваються в цілому світі.
Почувши слово «медіа», одразу в голові виникають асоціації, які починаються з друкованих видань та закінчуються цифровою інформацією. Отже, простими словами, медіапростір – це те, що оточує нас щодня: телебачення, радіо, преса і, звісно ж, соціальні мережі, активними користувачами яких є кожен із нас. Відбувся неминучий прогрес під впливом розвитку технологій та всесвітньої павутини, яка носить назву Інтернет. Виникає одне питання: а яке ж місце у медіапросторі займає молодь?
Покоління Z, на відміну від усіх своїх попередників, змінило свою роль у процесі обміну інформацією. Зі слухачів і глядачів вони перетворилися на власне авторів та поширювачів. Гортаючи годинами стрічку Інстаграму, Фейсбуку та інших всесвітньовідомих соціальних мереж, все частіше ми помічаємо нові обличчя, які створюють свій власний блог, розповсюджуючи від свого імені різні дані. Інтернет охопив усі сфери нашого життя, не оминувши навіть журналістику. У той час, як класичні медіа повинні тримати баланс між правдивістю і реальним світом, сьогоднішній медіапростір створює ілюзію істинності, виносячи на перший план гарний візуал та зображення «ідеального життя». Це породжує різні фантазії, тим самим маніпулюючи людським мозком, адже не все те, що ви бачите на дисплеї свого смартфону – правда.
Щоб описати медіапростір у 21 столітті, інтернет-активіст Елі Парайзер охарактеризував та ввів термін «інформаційна бульбашка». Усі ваші уподобання, інтереси, ідеї, прихильниками яких ви є, відфільтровуються комп’ютерними алгоритмами. Таким чином, люди перебувають в інтелектуальній ізоляції, яка обмежує їх лише однією думкою та світосприйняттям. Те, що знаходиться ззовні цього уявного бар’єру, не потрапляє до користувачів. Як наслідок, юзери не можуть побудувати конструктивне зображення реальності, зважуючи різні погляди та переконання, адже впевнені, що всі вважають так, як вони.
Не вся молодь правильно використовує доступний їй медіапростір. Дезінформація, неправдиві факти, різноманітні клікбейти гуляють тенетами Інтернету, привертають їхню увагу та змушують вірити в те, чого насправді не існує. До речі, словом року у 2018 стало «misinformation», що в перекладі з англійської означає «помилкова інформація». Медіаграмотність – це життєво необхідний навик в сьогоднішніх реаліях, яким, на жаль, більшість молоді не володіє. Це дозволяє розвинути критичне мислення та фільтрувати усе, що поширюється в Інтернеті. Це – антибіотик проти усього неправдивого і маніпулятивного контенту, який намагається проникнути в людську підсвідомість.
Змінюється час – змінюються і медіа. Завдання молоді – не піддаватися не завжди корисному впливу, що гуляє просторами всесвітньої павутини. Наше життя вже ніколи не повернеться в минуле, де єдиним медіапростором були газети, тому потрібно не потрапити «на гачок», проводячи цілий день у своїй улюбленій соціальній мережі!
Юлія Грох,
гурток журналістики ВМПДЮ