100-РІЧЧЯ ВИДАТНОЇ ЗЕМЛЯЧКИ
9 січня виповнюється сторіччя із Дня народження видатної вінничанки, української підпільниці та Героя Радянського Союзу – Лялі Ратушної. Вона прожила недовге, але насичене подіями життя, віддаючи усе заради миру та справедливості.
Лариса Степанівна Ратушна народилася взимку 1921 року у Тиврові в родині службовця. На жаль, батько загинув за кілька місяців до появи дочки на світ, проте дівчинка зростала у люблячій родині, де її й називали «Ляля». Вона навчалася у Вінницькій школі №9(6), де була надзвичайно успішною й активною ученицею. Потім дівчина вступила до Московського університету. По закінченню другого курсу Лариса пише листа мамі, повідомляючи, що залишилося скласти останній іспит і за кілька днів вона вже буде вдома.
Однак все сталося по-іншому: чорна хмара війни закрила прохід до радісних надій та сподівань. Ляля розуміє, що повинна захистити свою країну, тому вирішує йти на фронт. Дівчині відмовили, проте вона залишилася в університеті й допомагала всім, чим могла: була донором, брала участь у будівництві оборонних споруд та ровів, вчилася на курсах медсестер. У вересні Ляля нарешті потрапила на фронт, але для неї війна закінчилася доволі швидко, тому що під час першого ж бою вона потрапила у полон. У лютому наступного року дівчина дісталася до рідної Вінниці після кількох невдалих спроб утечі.
Від того часу Лариса починає працювати у підпіллі, де стає успішною розвідницею. Там її прозвали «зіронькою» через те, що Ляля блискуче виконувала усі операції. Оскільки дівчина добре знала німецьку мову, вона допомагала військовополоненим і навіть визволила кількох людей. Ратушна також майстерно підроблювала печатки та документи, чим не раз рятувала місії народних месників. Через деякий час почалися масові арешти підпільників, тому Лариса потрапила у полон. Звільнити її вдалося лише майже через рік, коли колеги підкупили німецького чиновника у Вінниці.
З того часу Ляля Ратушна переховувалася на численних квартирах, проте залишалася зв’язковою та розвідницею вінницького підпілля. На жаль, їй не судилося почути радісних салютів перемоги, тому що за кілька днів до цього вона загинула при таємничих обставинах. Деякий час всі, і навіть її мати, думали, що героїня постраждала від вибуху снаряду у квартирі, однак згодом стало відомо, що до неї прийшов невідомий чоловік, з яким Ляля вела тривалу бесіду. Потім, почувши постріл, сусідки знайшли тіло Лариси в коридорі. Багато документів того періоду були знищені відповідно до незрозумілих причин, тому таємниця загибелі видатної української підпільниці досі не розкрита.
У травні 1965 року Ляля Ратушна посмертно була нагороджена званням Героя Радянського Союзу. Того ж року її ім’я було присвоєно Вінницькому міському палацу дітей та юнацтва, де вона раніше навчалася кульовій стрільбі. Перед закладом встановлено її погруддя. На честь героїні названо вулицю та зупинку у нашому місті, а Південним Бугом ходить теплохід «Ляля Ратушна».
Хоча війна забрала у неї майбутнє у досить юному віці, пам'ять про Ларису Ратушну живе і сьогодні, адже вона вірно боролася за наше мирне життя.
Анна Крижанівська,
гурток журналістики ВМПДЮ