Дистанційна робота: ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД МАНІПУЛЯЦІЙ. КОРИСНІ ПОРАДИ ТА ТЕХНІКИ

#ДистанційнаРобота_Позашкілля
Ми живемо в інформаційному суспільстві, постійному і некерованому потоці інформації. Тому, кожному із нас дуже важко, а іноді, і неможливо протистояти маніпуляціям, які чатують на кожному кроці. Але чи можливо зрозуміти, коли вами маніпулюють? Як протистояти маніпуляції та не потрапити на «гачок»? Для того, щоб дати відповідь на ці та інші запитання, пропоную ознайомитися з нижче представленою інформацією.
Розглядаючи маніпуляцію важливим, на мою думку, є розкриття поняття «психологічний простір», оскільки як і фізичний простір, він має свої виміри. Так, для опису статичних станів психологічного простору та його зміни, використовують такі поняття: територія, дистанція, прибудова, ініціатива, рівні взаємодії, динаміка взаємодії. Зупинимось на понятті «територія». Під територією, в цьому випадку, розуміють частину міжособистісного простору, який той чи інший партнер вважає своїм. Територія сприймається на різних рівнях:

• на емоційному – мої почуття, емоції, настрій, реакції;
• на операційному – моя робота, мій стиль діяльності, мій індивідуальний спосіб її виконання;
• на предметному – мої думки, мої ідеї, мій рід занять;
• на особистісному – все, що значиме для мене (звідси «не лізьте мені в душу).

При маніпуляції відбувається таємне проникнення на чужу територію – відбувається вторгнення в інтимний простір, проникнення в «чужу душу», викривлення та зміщення думок тощо.
На вербальному рівні використовуються наступні способи психологічного тиску:

• універсальні висловлювання: «Всі мужчини – гади…»;
• генералізація (розширені узагальнення): «Потрібні відповідальні люди. Але ж вони студенти»;
• присутнє вказування на загальноприйняті норми: «Ви, навіть, не прибрали зі столу….», «Ви, навіть, не закінчили свою роботу вчасно….»;
• невизначений референтний індекс: «В міністерстві вважають….», «Існує думка….»;
• примноження дій, імен, ситуацій: «От, уже мені ці кондуктори…», «Ох, чому у нас молоді фахівці звільняються?» (при наявності одного випадку);
• двозначність: «Будете старатися – отримаєте премію»;
• присутні припущення: «Як ви вже зрозуміли….», «Як ви і самі вже розумієте…»;
• заміщення суб'єкта дії: «Історія нас не вибачить…».

Отже, для того, щоб блокувати небажанні чи недоречні спроби маніпулювати вами, протистояти психологічному тиску, можна використовувати наступні техніки:

• Техніка безперервного уточнення – використовується у спілкуванні з партнером, який від вас щось емоційно вимагає чи в чомусь вас звинувачує. В цьому випадку не варто вступати в сперечку, а чітко формулювати запитання, які вимагають чіткої та розгорнутої відповіді.
• Техніка зовнішньої згоди чи «напускання туману» – ефективна у випадку несправедливої критики чи грубощів. Тобто, зовні ви демонструєте згоду, але при цьому внутрішньо не змінюєте власної позиції чи думки. Прикладом такої техніки є твердження: «Яка цікава думка. Потрібно буде над нею подумати», «Можливо…», «Я подумаю чи має це до мене якесь відношення» тощо.
• Техніка зіпсованої пластинки – у відповідь на напад адресат формулює змістовну фразу, яка містить важливу інформацію про «нападника». Ця техніка використовує старе правило: Спочатку скажи їм, що саме маєте їм сказати – Потім скажіть їм, що збираєтесь їм сказати – Потім скажіть їм, що саме ви їм сказали.
• Техніка «англійського професора» – полягає в тому, що людина коректно виражає сумнів стосовно того, що виконання чиїх-небуть вимог не порушує її особистих прав.
• Техніка попереднього тренування на чужому полі. Особливістю цієї техніки є те, що періодично потрібно практикувати нетипову для себе поведінку – порушувати свій звичний рольовий та особистісний образ.

Наведені техніки є лише частиною існуючих технік та способів протистояння маніпулятивному впливу. Тому, розвивайтеся, працюйте над собою, пізнавайте себе та будьте у безпеці

Психолог Палацу
Тетяна Притуляк